Всесвітній тиждень боротьби з глаукомою (з 6 по 12 березня)

З 6 по 12 березня 2014 року  в усьому світі відзначатиметься Всесвітній тиждень боротьби з глаукомою, який започатковано у 2008 році за ініціативи Всесвітньої Глаукомної Асоціації /WGA/ та Всесвітньої асоціації пацієнтів, що мають глаукому /WGPA/. В Україні цей день відзначається всьоме.

Близько 285 мільйонів людей у світі страждають від порушень зору, 45 мільйонів з яких є сліпими. Близько 90 % цих людей живуть в країнах, що розвиваються. 80 % всіх випадків порушення зору, як стверджують спеціалісти, можна попередити або вилікувати.

В Україні щорічно на 25 тисяч збільшується кількість людей, у яких виявляють глаукому.

Глаукома – це захворювання очей, яке характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску. Початок недуги протікає безсимптомно, проте якщо лікування цього підступного захворювання не проводиться, то поступово звужується поле зору – пацієнт перестає помічати розташовані збоку об`єкти. Подальша відсутність лікування призводить до прогресуючого зниження зору. Причому з часом можлива втрата центрального зору аж до повної сліпоти.

Найважливішим для лікування наслідків глаукоми є її максимально раннє виявлення, проте більше половини людей, які страждають на цю хворобу, навіть не підозрююють про це. Хоча глаукома може виникнути в будь-якому віці, починаючи з народження, але поширеність захворювання значно збільшується після 40 років. Це захворювання займає одне з перших місць серед причин невиліковної сліпоти і має важливе соціальне значення. Медики рекомендують людям, що входять до так званих "груп підвищеного ризику", перевіряти зір, щонайменше двічі на рік. Це особливо актуально для пацієнтів з історією сімейних захворювань глаукомою, тих, хто страждає сильною короткозорістю або далекозорістю, а також людей старше 60 років.

Фахівці стверджують, що діагноз глаукома – не привід впадати у відчай, панікувати і перестати радіти навколишньому світу. Адже в більшості випадків перебіг цього захворювання контролюється за допомогою медикаментозного або хірургічного втручань, або ж їх комбінації.

Вимірювання внутрішньоочного тиску, огляд зорового нерва, перевірка поля зору сучасними комп’ютерними методами та інші методи діагностики дозволяють своєчасно виявити захворювання, призначити ефективне лікування (медикаментозне, лазерне або хірургічне) та запобігти сліпоті.

В області наразі функціонують 24 долікарських та 6 глаукомних кабінетів, де вимірюється внутрішньоочний тиск. Всього в 2013 році по області виконано 129275 тонометрій.

Серед дорослого населення області за 2013 рік уперше виявлено 524 хворих на глаукому:

І стадія – 201 особа;

ІІ стадія – 223 особи;

ІІІ стадія – 79 осіб;

ІV стадія – 21 особа (абсолютно сліпих).

Зокрема, серед дорослого населення упродовж 2013 року виявлено 293 хворих на  глаукому при профоглядах:

І стадія – 142 особи;

ІІ стадія – 116 осіб;

ІІІ стадія – 30 осіб;

4 стадія – 5 осіб (абсолютно сліпих).

Всього станом на 01.01.2014 року на диспансерному обліку в Житомирській області з приводу глаукоми перебувають 6123 особи:

І стадія – 2494 особи;

ІІ стадія – 2497 осіб;

ІІІ стадія – 851 особа;

ІV стадія – 281 особа (абсолютно сліпих).

У 2013 році з приводу глаукоми було прооперовано 493 особи, стаціонарно проліковано 1333 пацієнти.

Глаукома – це гетерогенна група захворювань, яка характеризується прогресуючим перебігом, розвитком оптичної нейропатії, поступовим зниженням зору, що частіше пов’язано із підвищенням внутрішньоочного тиску (ВОТ). На жаль, глаукома діагностується на таких стадіях розвитку хвороби, коли виникають значні порушения зорових функцій. Kpім того, за даними літератури, у від 50% до 87% випадків хвороба залишається не діагностованою.

Високий рівень недіагностованих випадків хвороби, прогресуючий пepeбiг захворювання, що призводить до сліпоти та інвалідизації, значні економічні витрати на лікування глаукоми зумовлюють необхідність розробки нових принципів та підходів до вирішення організаційних, методичних, лікувально-діагностичних завдань, а також диспансерного спостереження, що передбачае запровадження скринінгу глаукоми.

На сьогодні не існує єдиного тесту, який би з точністю у 100% дозволив діагностувати глаукому. Найбільш поширеними тестами на глаукому є тонометрія, офтальмоскопія i периметрія.

Тонометрія дозволяє провести вимірювання ВОТ. Більшість методів вимірювання ВОТ засновані на принципі апланації (тонометр Маклакова, Гольдмана, пневмотонометрія) або iмпpeciї (тонометр Шіотца). «Золотим стандартом» дослідження ВОТ у світі залишається тонометрія за Гольдманом. В Україні визначення ВОТ у практичній роботі проводиться за допомогою тонометра Маклакова. Перевагою тонометрії за Маклаковим  є економічність та портативність, проте показник ВОТ при проведенні вимірювання залежить від властивостей очних оболонок, супутньої патології  (наявність «синдрому сухого ока»), правильності техніки дослідження та досвіду медичного персоналу, який проводить обстеження.

Безконтактна тонометрія дозволяє швидко провести вимірювання ВОТ. Цей метод має переваги над контактними методами, оскільки зaпoбiгaє ризику поширення інфекції. Натомість за високої вартості приладів та варіабельності результатів обстеження, з урахуванням того, що їх точністъ знижується, якщо ВОТ значно підвищений, використання безконтактної тонометрії з метою скринінгу глаукоми обмежене.

Проблема, що пов'язана з діагностикою глаукоми за допомогою тонометpiї, зумовлена обмеженістю специфічності внутрішньоочної гіпертензії, яка зазвичай визначається як ВОТ, що перевищує 21 мм рт. ст. Хоча підвищення ВОТ є додатковим чинником ризику глаукоми (глаукома зустрічається у 5-6 разів частіше при ВОТ, що перевищує 21 мм рт. ст.), достатньо часто незначна внутрішньоочна гіпертензія може бути у пацієнтів, які на глаукому не страждають.

Ризик виникнення глаукоми збільшується разом з високими рівнями ВОТ, тому пopiг в 35 мм рт. ст. більш специфічний, але менш чутливий при прогнозах глаукоми. Kрім того, відкритокутова глаукома часто розвивається в ociб з нормальним ВОТ. Серед пацієнтів з точно визначеною глаукомою тільки у 50% відзначається внутрішньоочна гіпертензія.

Другим скринінговим тестом на глаукому є офтальмоскопія, яка дозволяє виявити зміни з боку зорового нерва (блідість диску зорового нерва, крововиливи), що часто передує скороченню полів зору. Проте офтальмоскопія має низьку чутливість. Навіть у доведених випадках глаукоми зміни з боку зорового нерва виявляються тільки у 50-60%. У деяких випадках, наприклад при визначенні поточного глаукоматозного зниження зору, офтальмоскопія має низьку специфічність - приблизно 15%. Більш іформативним i доказовим є дослідження зорового нерва з використанням конфокальної лазерної офтальмоскопії, оптико когерентної томографії, лазерної поляриметрії, які мають високу специфічність та чутливість. Проте прилади для проведения цих досліджень є високовартісними та потребують високої кваліфікації персоналу.

Визначення функціонального стану зорового нерва (периметрія) вважа-ється ще одним "золотим стандартом» ранньої діагностики глаукоми, хоча змiни, які визначаються за допомогою цього методу, виникають у разі ушкодження близько 40% нервових волокон. Проблеми, що виникали при ручному визначенні полів зору, останніми роками усунуті завдяки застосуванню спеціальних приладів. Технологія подвоєння частоти (Frequency Doubling Technology) дозволяє провести дослідження тривалістю до 3 хвилин, не потребує додаткового місця для встановлення приладу та спеціальних умов освітлення. Kpiм того, результати дослідження мають високий корелятивний зв'язок з результатами стандартної периметрії Humphrey i дозволяють виявити глаукому значно раніше. Попри високу чутливість (понад 90%) i специфічність (70-88%), автоматична периметрія занадто коштовна для загального обстеження, дослідження полів зору неефективне для раннього виявлення глаукоми.

Розробка програми скринінгу глаукоми грунтується не тільки на сучасних технологічних можливостях, але й на науково доведених групах ризику розвитку хвороби. Популяційними дослідженнями доведено, що існують чинники ризику виникнення та прогресування глаукоми:

 - вік: рівень захворюваності серед населения у віці 80 років у 2,5 раза вищий порівняно з віковою групою 40 років (2,16% і 0,92% відповідно), а за даними деяких авторів - у 16 paзів  (3,3% i 0,2%);

- спадковість: популяційно вагомий генетичний ризик глаукоми становить 16,4-22%.  Серед родичів пацієнтів, які хворіють на глаукому, ризик розвитку захворювання півищується у 10 paзів;

- наявність супутньої судинної патології: гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, схильність до спазму судин, мігрені, гіпотонії, вертебро-базилярна недостатність. Підвищення систолічного AT на 10 мм рт. ст. призводить до підвищення ВОТ на 0,21 мм рт, ст., а підвищення діастолічного AT на 10 мм рт. ст. призводить до підвищення ВОТ на 0,43 мм рт. ст. Захворюваність на глаукому серед хворих на цукровий діабет коливається від 4,7% до 14,1%;

- рівень ВОТ 28-30 мм рт. ст. підвищує ризик виникнення глаукоми на
50%. Зниження ВОТ на 30% асоціює зi зменшенням кількості випадків
прогресування глаукоми;

- вид рефракції: міопія підвищує ризик відкритокутової глаукоми, a гіпepметропія - закритокутової;

- анатомічні особливості центральної частини рогівки: у paзi товщини рогівки у центральній частині менше ніж 555 мкм, ризик виникнення глаукоми у 3 рази вищий, ніж у paзi товщини рогівки понад 588 мкм;

- наявність в анамнезі офтальмологічної патології: увеїт, тромбоз центральної вени сітківки, травми ока;

- тривала фармакотерапія стероїдами.

Алгоритм проведення скринінгу раннього виявлення глаукоми:

1. Цільовою групою є чоловіки i жінки віком 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70 років, які не перебувають на диспансерному обліку з приводу глаукоми.

2. Середній медичний працівник:

- проводить опитування:

* «Чи з'являються у Вас напади різкого головного болю, після яких відбувається затуманення зору (біль може виникнути як у самому оці, так i в надбрівній дузі або скроні)?»

* «Чи з'являються у Вас час від часу пелена перед оком, кольорові кільця навколо джерела світла?»

* «Чи хворіли (хворіють) Baшi батьки на глаукому?»

* «Чи є у Вас міопія, яка перевищуе 4 діоптрії?»;

- проводить візометрію;

- вимірює ВОТ за Маклаковим або з використанням безконтактного
тонометра;

3. Лікар ЗП/СМ або лікар-терапевт дільничний:

-  при позитивних відповідях на тестові запитання та/або підвищеному
ВОТ (понад 26 мм рт. ст. при тонометрії за Маклаковим i понад 22 мм
рт. ст. при безконтактій тонометрії) направляє пацієнта до офтальмолога консультативно-діагностичного центру або відділення закладу охорони здоров'я вторинного рівня надання медичної допомоги.

4. Офтальмолог:

- проводить дообстеження та у разі необхідності направляе пацієнта до глаукомного кабінету;

- направляє заключні результати дослідження та рекомендації лікарю
первинної ланки надання медичної допомоги.

Для ранньої діагностики глаукоми велике значення має дослідження добових коливань ВОТ. В умовах фізioлoriчнoї норми протягом доби відбуваються невеликі ритмічні коливання ВОТ. Вони пов'язані з пульсовими хвилями, дихальними рухами, а також зі зміною тонусу внутрішньоочної судинної сітки. Діапазон цих коливань у хворого з початковою глаукомою більший, ніж у здорової людини.

Зазвичай пацієнту з підозрою на глаукому рекомендується дворазова тонометрія: о 6-8 годині ранку (не встаючи з ліжка) i через 12 годин, увечері. У нормі величина добових коливань внутрішньоочного тиску не повинна перевищувати 5 мм рт. ст.

Типи добових кривих рівня ВОТ варіюють. Найчастіше максимальні рівні ВОТ виэначаються у ранкові (6-8 годин) або денні (12-16 годин) години, а мінімальні – ввечері або вночі. При глаукомі тип добової кривої змінюється.

Найбільше значення в діагностиці глаукоми має абсолютна величина пiкiв ВОТ. Неодноразові перевищення рівня нормального тиску є одним з найбільш важливих симптомів глаукоми. Поодинокі «стрибки» тиску на добовій кривій повиннi розцінюватися критично, оскільки вони не завжди можуть бути пов'язані з глаукомою, а бути результатом похибки дослідження, хвилювання хворого, підвищення тонусу зовнішнix м'язів ока та впливу іншиx факторов.

І хоча вилікувати глаукому, на жаль, не можна – зберегти зір можливо.