31 травня – Всесвітній день боротьби з тютюнокурінням

У 1987 році Всесвітня організація охорони здоров'я встановила Всесвітній день боротьби з тютюнокурінням. Він відзначається щороку 31 травня. Цього дня по всьому світу проходять антитютюнові акції.

У березні 2006 року Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ щодо боротьби проти тютюну. Конвенція зобов'язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на подолання тютюнової пандемії.

Тютюнокуріння давно стало однією із найсерйозніших проблем для більшості країн світу. Головна причина цього криється у невідповідності стандартного сприйняття, ставлення до куріння громадськості та його справжньої ролі у руйнуванні здоров’я людей.

Курцям в абсолютній більшості своїй властиво недооцінювати згубний вплив нікотину та інших небезпечних речовин, які людина вдихає із димом сигарети. Тютюн – фактор ризику ледве не трьох десятків небезпечних захворювань. За даними ВООЗ, із курінням пов’язано 90% випадків раку легенів, 75% – виснажливих хронічних бронхітів, 25% – ішемічної хвороби серця.

Куріння – одна з найнебезпечніших для здоров’я і водночас найпоширеніша шкідлива звичка. Тютюн з’явився в Європі близько 500 років тому і відтоді «переможно» крокує по всій земній кулі. Багато хто із курців часом і не уявляє тих тяжких наслідків, що їх очікують у недалекому майбутньому, а інші хоч і чули про це, але ще не усвідомили небезпеки із злочинною байдужістю продовжуючи курити. І лише згодом, нерідко вже надто пізно, починають вони шкодувати, що своєчасно не відмовилися від цієї згубної звички.

Дія тютюну прихована, а тому – це особливо доступний і небезпечний ворог. Тютюн і тютюновий дим містять понад 1200 компонентів, багато з яких, потрапляючи в організм з димом цигарки, призводять не тільки до порушення функції того чи іншого органа, а спричиняють тяжкі, часом незворотні зміни в організмі.

Куріння нерідко є причиною хронічного бронхіту, інфаркту міокарда, виразкової хвороби та інших захворювань. Але найтяжчим і найнебезпечнішим з усіх захворювань, зумовлених курінням, є рак легень та інших органів. Курець нехтує найдорожчим – здоров’ям. У зв’язку з цим один мудрець із сумною іронією зауважив: «Той, хто курить, ніколи не постаріє, бо він помре передчасно». 

Історія куріння тютюну сягає в глиб віків. Так, уже в давніх китайських письмових пам’ятках і в працях стародавнього грецького  «батька історії» Геродота (484-425р.р. до н.е.) згадується про те, що курці вдихали дим спалених рослин.

Упродовж століть шкідлива звичка людей до тютюну визначається вмістом у ньому нікотину. НІКОТИН – одна з найсильніших рослинних отрут. Для людини смертельною є доза нікотину 80-120 мг. У людини, яка запалила цигарку  вперше у житті, вже після кількох затяжок нерідко спостерігаються ознаки гострого отруєння. Потрапивши у кров, отрута швидко розноситься по всьому тілу, спричиняючи зміни в нервовій системі, серці, судинах, легенях, печінці, органах травлення та чуття, ендокринних залозах тощо. Численними дослідженнями встановлено, що в тютюновому дьогті міститься понад 100 різних смол і радіоактивних елементів. Потрапляючи в організм і нагромаджуючись у ньому протягом тривалого часу, деякі з них можуть спричинити утворення злоякісних пухлин. Для виникнення раку легенів велике значення має вік, в якому людина почала курити. Японські вчені встановили: чим раніше людина почала курити, тим імовірніше, що вона захворіє на рак. Не менше значення має й інтенсивність куріння: у випадках викурювання протягом дня до 10 сигарет рак легенів розвивається частіше у 8 разів.

Матеріали Комітету експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я свідчать, що смертність серед курців на 30-80% вища, ніж серед некурців. Кожні чотири хвилини передчасно вмирає людина, смерть якої спричинена курінням. Це справжня трагедія. Недаремно куріння називають самогубством уповільненої дії.

У багатьох країнах світу нині значно поширилоcя куріння серед жінок. Про це свідчать і матеріали статистики, згідно з якими жінки-курці становлять близько 25% усього жіноцтва планети. Сліпо йдучи за горезвісною «модою» куріння, дівчата і жінки навряд чи замислюються, яка розплата за куріння чекає на них у недалекому майбутньому. Чисельні спостереження і спеціальні дослідження показують, що під впливом тютюнового диму в організмі жінок розвиваються такі ж самі зміни, як і у чоловіків. Не секрет, що дівчині від природи властиве прагнення бути привабливою, бажання якнайдовше зберегти свою молодість і свіжість. Вже через кілька років від початку куріння шкіра обличчя набуває жовтуватого відтінку, втрачає еластичність, на ній з’являються  передчасні зморшки, непідвладні жодним косметичним засобам. Спостереження показують, що в жінок, які курять, значно частіше порушується функція статевих органів.

Кожна мати хоче бачити свого малюка міцним, здоровим, добре розвиненим. Але жінка, яка під час вагітності курить, забуває про ту величезну шкоду, яку вона завдає своїй ще ненародженій дитині.

За свідченням німецьких лікарів, із 100 новонароджених, матері яких під час вагітності викурювали понад 5 цигарок, четверо вмирають вже у першу добу після народження. Діти, народжені матерями, які курять, навіть в 11 років ще відстають у фізичному і розумовому розвитку від ровесників. Усе це слід враховувати кожній дівчині, яка курить і, поки ще не настали в організмі серйозні зміни – негайно покинути згубну звичку, курити.

У всьому світі особливу тривогу викликає куріння серед підлітків і дітей. Куріння в юному віці найнебезпечніше, оскільки тютюн особливо руйнівно діє на здоров’я ще незміцнілого організму, який росте, завдаючи йому часом непоправної шкоди.

У тих, хто своєчасно покинув курити, поступово відновлюється порушене під час куріння здоров’я. Численними дослідженнями доведено, що для отруєння зовсім не обов’язково втягувати тютюновий дим самому. Для цього цілком досить перебувати в приміщенні, де курять. Є навіть спеціальний термін – «пасивне куріння». Встановлено, що під час куріння 20% нікотину проникає в організм курця, 25% його руйнується в процесі згорання тютюну, 5% залишається в недопалку, а 50% потрапляє у повітря. З повітрям, що його видихає курець, у навколишнє середовище надходить 68% нікотину, а також окис вуглецю та інші шкідливі речовини. В організмі людей, які зазнають «обкурювання», відбуваються приблизно такі ж зміни, як і в курців (хоча в низці випадків виражені вони слабше): порушується газообмін, прискорюється дихання, змінюється ритм серцевої діяльності, швидше настає втома, з’являється кашель тощо.

Малюки, які змушені постійно перебувати в накуреному приміщенні, відстають у фізичному і розумовому розвитку. Не слід забувати і про те, що тютюновий дим затримує дуже потрібне дитячому організмові сонячне ультрафіолетове проміння, постійна нестача якого може призвести до розвитку такої небезпечної хвороби, як рахіт. Тому треба всіляко боротися за чистоту повітря в приміщенні.

Боротьба з курінням з кожним роком набуває все більшого розмаху. Наразі куріння настільки поширилося, що перетворилося у соціальну проблему, якою змушені займатися міжнародні організації. У багатьох країнах для проведення широкого комплексу досліджень щодо проблеми куріння створені навіть спеціальні інститути. На наукові дослідження витрачаються величезні кошти, тому що не можна миритися з тяжкими наслідками цієї згубної звички.

Усвідомлення того, що куріння – це зло, допоможе побороти нікотинову залежність. Впливає на зменшення армії курців і підвищення цін на тютюнові вироби.  Проте наразі продовжують курити люди не заможні, а ті, що живуть у постійних стресах та фінансово не забезпечені.